Страх близькості називається – філофобія. Він заважає нам вільно виражати любовні почуття і емоції, значить бути щасливим в особистому житті. Про причини виникнення і шлях подолання філофобії, ми поговоримо в цій статті.
Чи бувало з вами таке, що коли виникає можливість любовних стосунків, ви «даєте задню», або кажете, що любовні стосунки не для вас, або зараз не час для особистого життя?
Я думаю, що тим хто читає цю статтю, це дуже знайомо. Через страх того, що любовні стосунки можуть розірватися і причинити сильний біль, ми лишаємо себе шансу на щастя в коханні. Також сюди можна віднести всі «неможливі стосунки». Це поверхові, тимчасові, стосунки, вільні стосунки, з одруженим чоловіком, або жінкою.
Партнер ніби є, але ми маємо свободу і можемо припинити ці стосунки в будь який момент. Ця ілюзія свободи частіше всього обертається для нас самотністю. Також наша емоційна закритість і небажання повністю розкриватися у стосунках, можуть ранити нашого партнера, який любить нас і похитнути його віру в себе.
Причини виникнення філофобії
1. Страх втратити контроль.
Людина боїться показувати перед партнером свої почуття, через страх показати свою слабкість і залежність від партнера, а також боїться емоційної нестабільності, яка може виникнути, якщо зануритись у почуття.
2. Страх втратити партнера.
Цей страх походить, як правило від минулого і дуже болючого травматичного досвіду. Це могло бути нерозділене кохання, зрада, важке розлучення. Людина підсвідомо оберігає себе від можливої травми, яку можливо ще не пережила.
3. Негативний досвід отриманий в дитинстві.
Дитина любить батьків безумовно. Якщо вона не отримала в дитинстві достатньо уваги від батьків, або в родині агресивно ставились до дитини і один до одного, доросла людина буде боятись повторення травматичного досвіду. Це побоювання не є безпідставним, бо підсвідомо ми вибираємо партнера, який володіє якостями характеру одного із батьків.
Тому важливо пропрацювати цей минулий досвід з психологом, для того, щоб закохатися в партнера, який буде нас любити, а не навпаки. Я більш детально описала про цей феномен в своїй попередній статті «Анатомія кохання. Як навчитися закохуватись правильно». Важливо ще на перших етапах знайомства відрізняти деструктивні сигнали в характері партнера, щоб потім не потерпати від його байдужості і агресії.
4. Страх втратити власну свободу.
Цей страх властивий людям, батьки яких проявляли над ними гіперопіку і не давали їм власного простору. Також цей страх базується на хибному погляді, що потрібно під когось підлаштовуватися, відміняючи свої власні потреби і бажання. Дійсно, з появою другої людини у житті, потрібно буде міняти можливо деякі звички одинокої людини, на більш щасливі звички людей в парі.
5. Занижена самооцінка.
Людям з заниженою самооцінкою, взагалі важко повірити, що їх може хтось любити. Вони почуття до себе можуть сприймати як якийсь жарт, і думають, що вони не заслуговують на кохання.
6. Страх перед сексом.
Можливо був травматичний сексуальний досвід в минулому і це спричинило страх перед сексуальним актом. Секс, це момент найбільшої близькості з партнером, і якщо є недовіра до партнера, то можлива втрата лібідо. Страшніше признатись собі, чи партнеру в недовірі до нього і прояснити стосунки. Тоді тіло говорить за нас, включаючи страх перед сексом, і зниження сексуального потягу.
Часто люди, які мають страх до близьких стосунків жаліються на те, що їм хронічно не щастить в коханні. Також буває так, що відсутність серйозних близьких стосунків, вони переживають, як хронічну депресію.
Як подолати страх близьких стосунків
Я б порадила перш за все працювати над своєю самооцінкою. Занижена самооцінка диктує нам, що ми нікому не можемо бути потрібні, а завищена диктує нам, що нам ніхто не підходить. Це шлях до хронічної самотності. Самотнім людям я рекомендую спочатку навчитись будувати дружні стосунки, а потім вже переходити до побудови любовних стосунків.
Робота з психологом допомагає перезаписати негативний досвід минулого і подивитись на себе з адекватної точки зору, а це шлях до щасливих близьких стосунків.
