“Человек может верить и не верить… это его дело! Человек — свободен… он за всё платит сам: за веру, за неверие, за любовь, за ум — человек за всё платит сам, и потому он — свободен!.. Человек — вот правда! Что такое человек?.. Это не ты, не я, не они… нет! — это ты, я, они, старик, Наполеон, Магомет… в одном! (Очерчивает пальцем в воздухе фигуру человека.) Понимаешь? Это — огромно! В этом — все начала и концы… Всё — в человеке, всё для человека! Существует только человек, всё же остальное — дело его рук и его мозга! Чело-век! Это — великолепно! Это звучит… гордо! Че-ло-век! Надо уважать человека! Не жалеть… не унижать его жалостью… уважать надо! ” – Максим Горький “На Дне”
Що являє собою людина з погляду релігійних і духовних традицій, на мій погляд, у психології це явище вивчено ще недостатньо, та й не надається цьому погляду, таке важливе значення.
Розглядаючи людину з різних духовних традицій та релігій, я зрозуміла, що людина – це духовна істота! До речі, дослідити цю тезу може мій читач і майбутній клієнт самостійно, благо література на цю тему є у вільному доступі.
Приймаючи це знання, що людина є духовною істотою глибоко в серці, дозволяє змінити погляд на себе, на свою особистість і дуже позитивно впливає на самооцінку.
Якщо дивитися на самооцінку людини тільки з точки зору її самовідчуття та її ролі в соціумі, сприймати її як продукт життєдіяльності людини та список якостей її особистості, її досягнень і невдач, то дуже важко, тільки з цієї точки зору, стабілізувати та вирівняти її самооцінку.
Адекватна самооцінка, її сприйняття та відчуття самого себе, дуже сильно впливає на відчуття психофізичного благополуччя людини, а також на те, які рішення вона приймає в особистому та професійному житті та їх результати. В результаті цих прийнятих чи не прийнятих рішень залежить щастя людини.
Якщо думати, що ти тільки тіло та особистість з набором знань про світ, які ми ввібрали у себе в своїй сім’ї та найближчому оточенні, то дуже важко при такому погляді на себе дійсно змінитися. Паттерни поведінки, засвоєні в батьківській сім’ї до п’яти років, міцно вплітаються у візерунки психіки людини, і досить важко коригуються.
Але якщо думати про себе, що ти істота духовна, створена за образом і подобою Бога, то повірити, що ти можеш досягти бажаних якостей характеру і, отже, життєвих змін значно легше.
Є особливо важкі випадки в терапії, коли клієнт на дуже глибокому рівні засвоїв поведінку жертви і розбудити в ньому будь-яку краплю волі до особистісних змін поведінки і його погляд на світ, дуже важко. У таких випадках я застосовую «духовний метод». Він полягає в тому, що я нагадую клієнту про те, хто він є насправді, про те, що він є духовною істотою, яка проживає в людському тілі; і проживаючи певні випробування, вона просто отримує досвід, але віона може все змінити в ту ж секунду, вирішивши зробити інший вибір, вирішивши змінитися, тому що якщо не безмежним, то дуже, величезним творчим потенціалом вона володіє.
І Ви знаєте – це спрацьовує! Десь у глибині душі людина, це знає і ця інформація в ній відгукується на якомусь глибинному рівні.
Після такої розмови з клієнтом та такого підходу до нього, завжди в його самовідчутті, поведінці та житті, щось змінюється на краще. Вона начебто розправляє крила,і природньо починає змінюватися її самооцінка, особливо якщо в хвилини слабкості і в хвилини нападу руйнуючих думок, вона про це згадує.
Так я починаю свій шлях роботи з людиною, нагадуючи про її велич і силу. Клієнт мені вірить, бо я реально в ньому це бачу.
Мене можуть звинуватити у релігійності, але релігійність та справжня духовність – це іноді різні речі. Часто релігійність пов’язана зі страхом, а духовність із любов’ю.
Погодьтеся, що подивитися на свої проблеми, з точки зору, що ти духовна істота, наділена величезною творчою силою творити, створювати, думати, уявляти, бажати та змінювати своє життя, дає величезне натхнення та ресурс до змін та вирішення проблем.
